Один хлопчик підслухував під Вежею Чарівника і дізнався неабияку новину: мови можна вчити під час космічних пригод!

- Підслухуєш?

З вікна Вежі з'явилася густа борода Чарівника.

- Та підслухую потрошку... - знизав плечима малий Петрик, не показавши, як його налякала поява окремої розмовляючої бороди. - Цікаво! Я згодом думаю й сам навчитися чарувати. 

- О! - посміхнулася борода. - Колега! То ти не підслухуй, так багато не навчишся. Заходь, заходь!

У Вежі відчинилися двері із них показалася рука Чарівника. Сама рука. "Як він простягнув її від вікна? Адже борода..." - промайнуло в голові Петрика, але малий  хоробро вчепився у руку і гоп! - з'явився у майстерні Чарівника. Той стояв, схрестивши руки на груди, посміхаючись, увесь, цілий, ніяких окремих рук і борід.

- "Фух! - подумав Петрик, - ну і жарти в нього. Але ж круто!"...

- Ага. - продовжив, як так і було, Чарівник. Ну, і шо, чого цікавого наслухав?

- Взагалі чи зараз?

- Ех ти! - розсміявся Чарівник. - Шпигуна з тебе точно не буде. Хто ж одразу признається, шо давно підслухував? 

- Так ви ж начебто не розсердилися! - посміхнувся у відповідь Петрик.

- А ти молодець! - похвалив хлопця Чарівник. - Не розгубився. Буде з тебе, якщо захочеш, справний чаклун. Так що, кажеш, почув? Зараз, не взагалі.

- Ой! - зойкнув радісно Петрик, - та ж про космос щось! Я не все зрозумів, але начебто гра у космосі зараз в роботі...

- Ну точно майбутній чарівник. А може й шпигун! Вловив же ж суть, - знов посміхнувся Чарівник. - А головне, признаюсь тобі, мій друже, мені й самому все не до кінця зрозуміло.

- Як це? - здивувався Петрик, - Вам?

- І мені, і помічникам моїм. Ми, бач, цю гру тільки робимо. І вона не така проста, як здається. Ти правий, йдеться про космічні пригоди. І які карколомні! Але це все, як не дивно, не про війну. А про спільну мову.

- Про спільну мову в космосі?

- Ну - поки що серед землян. Ай, що я морочу тобі голову! Дивись, - перед Чарівником з'явилася прозора куля, в якій замерехтілі різноманітні речі: стільці, столи і решта...

- Меблі! - здивовано промовив Петрик.

- От! - кивнув Чарівник. - А якщо ти обереш якусь мову, яку ти хочеш вчити, ти дізнаєшся в нашій грі, як вимовляються і пишуться ці слова тою мовою. А потім можна іншу категорію. Ну, там, - "їжа". Чи "подорожі". І таке інше. Для початку. Просто у космосі, ага. Правда круто?

- Ще б пак! - погодився Петрик. - А далі?

- А далі, хлопче, ти переживаєш приголомшливі пригоди у космосі, перемагаєш ворогів і нищищ астероїди. І наприкінці перемагаєш головного космічного супротивника.

- Нічого собі. Підходить! - радо погодився Петрик. - А що для цього треба?

- Так кажу ж - слова вчити. Тут твоя зброя і рух - слова тої мови, що ти тут вчиш.

- А непогано... - замислився Петрик. - Літаєш собі, граєшся у космічну гру, а слова на ходу вчиш, не зубриш... Я от хочу англійської навчитися. 

- Є в нас тут англійська. Взагалі-то поки що чотири мови є, але буде більше...

- То давайте я почну! Як пройти гру? - заохотився Петрик.

- Ну-ну, не поспішай. Кажу ж, гру цю ми лише тільки робимо. Не все самі й розуміємо ще.

- О! То може ви візьмете мене теж?

- Куди? - здивувався Чарівник.

- Так чаклувати ж, гру робити!

- Гм... Кажеш, хочеш стати чарівником? Ну добре. Ти, бачу, справді кмітливий. Зараз покличемо решту команди і почнемо. А поки я тобі дещо поясню... - і Чарівник почав розгортатися біля Петрика нові прозорі кулі.

 

Так Петрик став учнем Чарівника. А гра дійсно скоро з'явиться на bristarstudio.com. Слідкуйте!